Роль освіти в житті селян важко переоцінити. В найдавніші часи освіта починалася від науки в дяка, в якого діти навчалися рахувати, молитися, а також читати церковні книги. Невідомо коли саме постала така перша школа-дяківка в Осталовичах.
У 1800 році в селі вже існувала школа-дяківка і власник села, приймаючи нового пароха наказав йому підібрати здібного дяка для навчання дітей. В1863 році село заснувало в себе впорядковану школу. Школа перейшла під контроль держави, а громада погодилася нести матеріальну відповідальність за невиконання своїх зобов’язань. При цьому було зазначено, що в селі є 800 мешканців, а до школи ходить 40 учнів з 50 дітей шкільного віку(від 6 до 12 років). Навчання мало тривати 6 років, але реально діти ходили до школи лише 1-2 роки. Шкільний будинок перебував у поганому стані.
У 1913 році в школі було 158 учнів. Навчали дітей два вчителі: подружжя Свистунів. Навчання відбувалося у дві зміни. Для забезпечення дисципліни та старанності учнів неодмінним помічником вчителя була дерев’яна лінійка, або різка. Нормальну працю школи припинила І-ша Світова війна.
Після захоплення Галичини Польщею у 1919 році у школі відновилося навчання. Від січня 1924 року школа отримала статус двокласної. Водночас вона була колонізована. У 1929 р. школа була двокласна утраквістична (двомовна). Навчання проводили на українській і польських мовах. В 1930 році в школі навчалися 132 учні.
У 1939 році в селі була побудована велика на той час 2-х поверхова школа.
У 1984 році в селі Осталовичі була побудована нова восьмирічна школа, яка 1987 стала середньою.